КОЗАЦЬКА ДОБА — СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ
XV ст. — XVIII ст.
Одні з найдавніших на сьогодні писемних згадок про українське козацтво за 1489 та 1492 роки переконливо засвідчили його запеклу боротьбу з войовничими турками і татарами, яка продовжувалася протягом наступних століть.
Запорозька Січ — це своєрідне військово-політичне утворення, яке виникло на південних землях України, і надалі було найхарактернішим проявом військової культури української нації. Із західним світом козаків поєднували такі елементи лицарства, як родинний принцип організації, побратимство, рівність, демократизм; морально-етичний кодекс поведінки воїна-січовика — мужність, відвага, вірність, честь, добра слава, боротьба проти ворогів віри, оборона вітчизни.
Козаки самоусвідомлювали себе особисто вільними людьми, спосіб життя яких визначали воєнне ремесло і належність до військової спільноти. Постійна боротьба з кочовими народами Сходу сприяла виникненню у козаків певних видів військового мистецтва та змусила їх до створення власних збройних сил, які протистояли османсько-татарській агресії.
Князь Костянтин Острозький — «некоронований король» України-Руси
Сюжет висвітлює роль однієї з найвидатніших родин в українській історії XIV–XVI століть — родини князів Острозьких, яка подарувала світові прославлених діячів української та східноєвропейської політики, військової справи, дипломатії, науки та культури.
Дмитро «Байда» Вишневецький
Композиція присвячена славетній історії українського козацтва, що упродовж століть відстоювало свободу України як незалежної суверенної держави і з часом стало для українців символом волелюбної нації.
Дмитро Вишневецький — перший козацький гетьман, засновник традицій першої Запорозької Січі.
Петро Конашевич-Сагайдачний
Сюжет зображує Петра Сагайдачного та Великого гетьмана Литовського Яна Кароля Ходкевича під час Хотинської війни з Османською імперією 30 серпня – 28 вересня 1621 року.
Гетьман Сагайдачний — видатний полководець, оспіваний в українських народних думах і піснях.
Українська козацька держава гетьмана Богдана Хмельницького
Сюжет символізує роль Богдана Хмельницького у становленні Козацької держави, його дипломатичний хист і майстерність вибудовування геополітичних союзів.
Сцена відтворює знаменитий офорт Тараса Шевченка «Дари в Чигирині» із зображеними турецьким, польським і російським послами.